заниматься музыкой

gener. Musik studieren (в консерватории), Musik treiben, (совместно) musizieren

gener. muusikaga tegelema

gener. musiceren

 harrastaa musiikkia

* * *

1) (чем-л.) ασχολούμαι

2) ( учиться) σπουδάζω, μελετώ

3) ( обучать) μαθαίνω, διδάσκω

наст. вр. -аюсь, -аешься I несов. 1. (чем) көдлх; заниматься садоводством сад урһах, садын халхар көдлх; заниматься музыкой көгҗмин халхар көдлх; 2. (с кем-чем) (учить) сурһх, дасхх; заниматься в школе с учениками школд сурһульчнрта көдлх; 3. (учиться) сурһх, дасхх; заниматься в пединституте пединститутд дасх

1) ( захватываться)

2)

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

занима́ться¹ (Т) impf. sich beschäftigen, sich befassen (mit D); et. treiben, betreiben, machen; lernen, studieren; unterrichten (с Т/Т jemanden in); arbeiten (Т auf dem Gebiet G); Haushalt führen; sich kümmern (um A); pf. (-я́лся́, -ла́сь, -ло́сь) sich machen (Т an A), sich zuwenden oder widmen (D)

занима́ться² fam Feuer fangen, in Brand geraten, zu brennen beginnen; Tag: anbrechen; Morgen: dämmern; Morgenröte: aufziehen

* * *

<- юсь -ешься> нсв, заня́ться св

1. (де́лом) sich beschäftigen mit +dat, sich befassen mit +dat

2. (изуча́ть) lernen, studieren

3. разг (взя́ться за кого́-л.) sich jdn vornehmen [o vorknöpfen]

я ещё тобо́й займу́сь dich knöpfe ich mir noch vor

занима́ться воспита́нием дете́й sich der Kindererziehung widmen

занима́ться спо́ртом Sport treiben

занима́ться с преподава́телем Privatunterricht m nehmen

* * *

1) gener. arbeiten, ausüben (напр., ремеслом), ausüben (ремеслом), bedienen (покупателями и т.п.), besorgen (чем-л.), betreuen (чем-л.), bosselieren, bosseln, bossieren, einer Beschäftigung nachgehen (чем-л.), erörtern (вопросом, проблемой), machen (чем-л.), mit etw. (D) befaßt sein (чем-л.), mächen (чем-л.), nachgeh (D) (чем-л.), nachgehe (D) (чем-л.), nachgehen (чем-л.), sich (D) mit etw. (D; im Zimmer) zu schaffen mächen (в комнате; чем-л.), sich befangen (mit D) (чем-л.), sich befassen (кем-л., чем-л.), sich bemengen (mit D) (кем-либо, чем-л.), sich beschäftigen (чем-л., кем-л.), sich beschäftigen (mit D) (чем-л.), sich betätigen (чем-л.), sich unterhalten (чем-л.), treiben (чем-л.), (чем-либо) wahrnehmen, zuständig sein, einüben, sich aufhalten (чем-л.), treiben (ремеслом, музыкой, спортом и т. п.), betreiben (чем-л.), sich müßigen

2) colloq. hantieren, (чем-л.) vornehmen, sich abgeben (кем-л., чем-л.)

3) eng. (an D, mit D) hantieren

4) construct. sich befassen mit (D) (чем-либо), sich beschäftigen mit (D) (чем-либо)

5) law. behandeln

6) econ. arbeiten (деятельностью)

7) busin. bedienen (покупателем), sich beschäftigen (чем-л.)

8) swiss. behaben sich

9) low.germ. rabantern, rabanzen, rabasehen, rabasteln, rabastern

General subject: make a business of politics (music/ gardening etc)

1. заниматься, работать (об умственных занятиях), учиться (уш пашам ышташ, тунемаш, урокым ямдылаш)

2. заниматься, иметь что-л. предметом своих занятий (иктаж-мом ыштен шогаш)

– заниматлен налаш

– заниматлен кияш

– заниматлен эртараш